Римська нумерація

Стародавні римляни використовували нумерацію, яка зберігається і до теперішнього часу під ім’ям «римська нумерація».

В даний час римська нумерація застосовується для позначення знаменних дат, розділів різного роду книг, пунктуації віршів тощо.

Римська нумерація використовує сім букв взятих з латинського алфавіту рівних за своїми певним значенням, цифрам, складеним з арабських символів:

I = 1
V = 5
X = 10
L = 50
C = 100
D = 500
M = 1000

З цих букв складаються необхідні числа, які формуються методом їх характерною розстановки.

Всі цілі числа, до п’яти тисяч, записуються посредствам повторення перерахованих вище символів. Причому, якщо велика цифра розташована попереду меншою цифрою, в цьому випадку відбувається їх складання, а якщо менша розташована перед більшою цифрою, то відповідно менша віднімається з більшою цифри.

Наприклад:

VI = 6 велика буква попереду 5 + 1
IV = 4 менша буква попереду 5 – 1
XL = 40 менша буква попереду 50 – 10
LX = 60 менша буква попереду 50 + 10

Перекласти римські цифри можна наступним чином:

1 I 75 LXXV
2 II 92 XCII
3 III 99 IC
4 IV 100 C
5 V 302 CCCII
6 VI 441 CDXLI
7 VII 499 ID
8 VIII 500 D
9 IX 695 DCXCV
10 X 749 DCCIL
18 XVIII 1000 M
31 XXXI 1909 MCMIX
46 XLVI 1984 MCMLXXXIV
50 L 1999 MIM

Виконувати арифметичні обчислення над великими числами в цій системі досить важко. І, тим не менш, римська нумерація використовувалася в Італії аж до 13 століття, а в інших країнах Західної Європи приблизно до 16 століття.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert